лопушиний
ЛОПУШИ́НИЙ, а, е, розм.
Те саме, що лопухо́вий.
Мулом затягло і лопушиний листок; він був негодящий – подертий на клапті (В. Близнець);
Цвіркуни зібрали духовий оркестр на лопушиному листку, й раптом заграла їхня перша скрипка (Валерій Шевчук);
Тягнучи на холошах лопушині кім'яхи, важкі, мов гирі, Сошенко хутко пройшов повз вороже мовчання трьох парочок (Н. Околітенко).
Словник української мови (СУМ-20)