лото

ЛОТО́, невідм., с.

Гра, у якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті.

Зненацька він .. шепнув Степанові: – Ходімо в лото. Чудесна гра, їй-богу! – Я додому йду, – сказав (В. Підмогильний);

Про Петрову пристрасть до гри у всілякі лото знають всі (В. Лис);

Алла із задоволенням приєдналася до Зенонової мами й Софійки, зіграла з ними партію в лото (Н. Сняданко).

Значення в інших словниках

1. лото — лото́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лото — невідм., с. Гра, в якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лото — лото́ (франц. loto, від італ. lotto – частка) 1. Групова гра. 2. Спортивне Л. – в СРСР масова гра, збір від реалізації карток якої використовують для створення спортивних споруд, частина коштів йде на сплату виграшів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лото — ЛОТО́, невідм., с. Гра, в якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті. Хто гопака танцює, хто.. грає у лото… (Нех., Казки.., 1958, 18).  Словник української мови в 11 томах