Словник української мови у 20 томах

лощення

ЛО́ЩЕННЯ, ЛОЩІ́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. лощи́ти.

Давні майстри виконували лощення виробів за допомогою шматочка кістки (з наук.-попул. літ.);

Перед лощінням виріб підсушують до шкіротвердого стану, при якому глина вже втрачає пластичність, але ще не твердне остаточно (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)