лощення
ЛО́ЩЕННЯ, ЛОЩІ́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. лощи́ти.
Давні майстри виконували лощення виробів за допомогою шматочка кістки (з наук.-попул. літ.);
Перед лощінням виріб підсушують до шкіротвердого стану, при якому глина вже втрачає пластичність, але ще не твердне остаточно (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me