лощений

ЛО́ЩЕНИЙ, а, е, рідко.

Укритий або натертий воском.

Мамуня провів їх до самісінької машини, всунув Антоші кілька бутербродів, загорнутих у лощений папір (О. Чорногуз);

// Глянсований; гладкий.

Карпо полiз до мережаної рiзьбою, помальованої фарбами скринi пiд вiкном i видобув звiдтiля чорний, лощений глек (Ю. Логвин);

// перен. Який має тільки зовнішній блиск, помітний своєю доглянутістю, культурністю й заможністю (про людину).

Філолог Гоцик йшов і вперше за життя ніяк не міг відшукати те одне-єдине слово, яке змусило б цього лощеного, хоч і не боязкого красунчика, сказати йому правду (Люко Дашвар).