лощина

ЛО́ЩИ́НА, и, ж.

Те саме, що ви́долинок.

На лощині пасеться стадо турів (Сл. Б. Грінченка);

Перед ним [Чубачевичем] розстелилася широка лощина, покрита високою травою, за якою починалися комиші (Б. Лепкий);

Крізь рідкі дерева, кроків за три перед нами, показалась лощина (В. Винниченко);

Передвечірні сутінки спадають у лощину (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. лощина — правильніше: видолинок, виярок  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. лощина — лощи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. лощина — див. низовина  Словник синонімів Вусика
4. Лощина — Видолинок, виярок, лощовина  Неправильно-правильно
5. лощина — -и, ж. Те саме, що видолинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. лощина — Виярок, вибалка, видолинок  Словник чужослів Павло Штепа
7. лощина — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі).  Словник синонімів української мови
8. лощина — ЛОЩИ́НА, и, ж. Те саме, що ви́долинок. Там, де колись на лощині вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179); Другий батальйон вирушив після обіду. Кілька годин ішли лощиною по дну міжгір’я (Гончар, III, 1959, 98).  Словник української мови в 11 томах