1. Словник української мови у 20 томах

лощина

ЛО́ЩИ́НА, и, ж.

Те саме, що ви́долинок.

На лощині пасеться стадо турів (Сл. Б. Грінченка);

Перед ним [Чубачевичем] розстелилася широка лощина, покрита високою травою, за якою починалися комиші (Б. Лепкий);

Крізь рідкі дерева, кроків за три перед нами, показалась лощина (В. Винниченко);

Передвечірні сутінки спадають у лощину (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лощина — правильніше: видолинок, виярок «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. лощина — лощи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лощина — див. низовина Словник синонімів Вусика
  4. Лощина — Видолинок, виярок, лощовина Неправильно-правильно
  5. лощина — -и, ж. Те саме, що видолинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лощина — Виярок, вибалка, видолинок Словник чужослів Павло Штепа
  7. лощина — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі). Словник синонімів української мови
  8. лощина — ЛОЩИ́НА, и, ж. Те саме, що ви́долинок. Там, де колись на лощині вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179); Другий батальйон вирушив після обіду. Кілька годин ішли лощиною по дну міжгір’я (Гончар, III, 1959, 98). Словник української мови в 11 томах