лощинка
ЛО́ЩИ́НКА, и, ж.
Зменш. до лощи́на.
Казали звернути через лощину, а вона якось лощинку тую проминула (Марко Вовчок);
Перебалакавши з отаманом, Петро Рогоза вернув вершників назад і пішов на північ, спускаючись лощинками до річки Саксагані (А. Кащенко);
Танки, кваплячись, повзли з грохотом, то поринали в заглибини землі, в лощинки, в зустрічні ями, то підносилися знову вгору довжелезними хоботами гармат (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лощинка — ло́щи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лощинка — -и, ж. Зменш. до лощина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лощинка — ЛОЩИ́НКА, и, ж. Зменш. до лощи́на. Казали звернути через лощину, а вона якось лощинку тую проминула (Вовчок, VI, 1956, 326); З бугорків у лощинки, з лощинок у канавки, з канав у рівчаки… іде сувора вода, бунтує, піниться (Ю. Янов., І, 1958, 194). Словник української мови в 11 томах
- лощинка — Ло́щина, -ни м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). ум. лощинка. Словник української мови Грінченка