лоївка
ЛОЇ́ВКА, и, ж., діал.
Свічка з лою.
Вічні зорі на тверді небесній затемнюють нашу нужденну лоївку, що коптить і гасне (І. Франко);
На уступі каменя стояла лоївка з лоєм. Він засох, але не висох весь (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)