лояльність
ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до лоя́льний.
Попереду дідів йшло з півста наймолодших дівчат, що, теж за середньовічними звичаями, мало символізувати цілковиту лояльність, прихильність, а коли що – то й покору місцевого населення (Ю. Смолич);
Публічна страта, навпаки, комусь дає чимало втіхи, а інших просто змушують прийти, щоб довести власну лояльність (Г. Пагутяк);
На словах радикали декларують лояльність до існуючого режиму, але нишком протидіють йому (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)