лояльність
ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до лоя́льний.
Попереду дідів йшло з півста наймолодших дівчат, що, теж за середньовічними звичаями, мало символізувати цілковиту лояльність, прихильність, а коли що – то й покору місцевого населення (Ю. Смолич);
Публічна страта, навпаки, комусь дає чимало втіхи, а інших просто змушують прийти, щоб довести власну лояльність (Г. Пагутяк);
На словах радикали декларують лояльність до існуючого режиму, але нишком протидіють йому (О. Авраменко, В. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лояльність — лоя́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лояльність — -ності, ж. Абстр. ім. до лояльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лояльність — ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім до лоя́льний. Правління спілки, до якого входили і Пантелеймон Петрович й штейгер Варивода, полохливо додержувалося лояльності в економічних питаннях (Панч, І, 1956, 467)... Словник української мови в 11 томах