лояльність

ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім до лоя́льний.

Правління спілки, до якого входили і Пантелеймон Петрович й штейгер Варивода, полохливо додержувалося лояльності в економічних питаннях (Панч, І, 1956, 467);

Обов’язок господаря змушує Валентина Модестовича хоч би й до удаваної лояльності (Шовк., Інженери, 1956, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лояльність — лоя́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лояльність — -ності, ж. Абстр. ім. до лояльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лояльність — ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лоя́льний. Попереду дідів йшло з півста наймолодших дівчат, що, теж за середньовічними звичаями, мало символізувати цілковиту лояльність, прихильність, а коли що – то й покору місцевого населення (Ю. Словник української мови у 20 томах