лояльність
ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім до лоя́льний.
Правління спілки, до якого входили і Пантелеймон Петрович й штейгер Варивода, полохливо додержувалося лояльності в економічних питаннях (Панч, І, 1956, 467);
Обов’язок господаря змушує Валентина Модестовича хоч би й до удаваної лояльності (Шовк., Інженери, 1956, 313).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лояльність — лоя́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лояльність — -ності, ж. Абстр. ім. до лояльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лояльність — ЛОЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до лоя́льний. Попереду дідів йшло з півста наймолодших дівчат, що, теж за середньовічними звичаями, мало символізувати цілковиту лояльність, прихильність, а коли що – то й покору місцевого населення (Ю. Словник української мови у 20 томах