лубовий

ЛУ́БОВИЙ, а, е.

Зробл. з лубу (у 2 знач.).

Вікна в цьому домі на спіднім пльондрі [поверсі] бозна-колишні, в двадцять чотири шибки, і рамці, хоч лубові, поперегнивали (А. Свидницький);

В цю торбинку Iлько збирав, а ще в лубову коробочку ховав коникiв-стрибунцiв (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. лубовий — лу́бовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лубовий — -а, -е. Прикм. до луб.  Великий тлумачний словник сучасної мови