лубовий
ЛУ́БОВИЙ, а, е.
Зробл. з лубу (у 2 знач.).
Вікна в цьому домі на спіднім пльондрі [поверсі] бозна-колишні, в двадцять чотири шибки, і рамці, хоч лубові, поперегнивали (А. Свидницький);
В цю торбинку Iлько збирав, а ще в лубову коробочку ховав коникiв-стрибунцiв (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me