лукомор'я

ЛУКОМО́Р'Я, я, с., заст.

У Росії – народна й поетична назва морської затоки, бухти.

І Коб'яка з лукомор'я Вихром молодецьким Він Святослав вихватив із залізних Полків половецьких (С. Руданський);

Край лукомор'я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна);

* Образно. Як люблю я .. Юному шептати поколінню: До щасливих лукомор'їв чальте! (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. лукомор'я — лукомо́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лукомор'я — -я, с. Старовинна народна, а також поетична назва морської затоки, бухти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лукомор'я — Затока (морська)  Словник чужослів Павло Штепа
4. лукомор'я — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев.  Словник синонімів української мови