1. Словник української мови у 20 томах

лукомор'я

ЛУКОМО́Р'Я, я, с., заст.

У Росії – народна й поетична назва морської затоки, бухти.

І Коб'яка з лукомор'я Вихром молодецьким Він Святослав вихватив із залізних Полків половецьких (С. Руданський);

Край лукомор'я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна);

* Образно. Як люблю я .. Юному шептати поколінню: До щасливих лукомор'їв чальте! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукомор'я — лукомо́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лукомор'я — -я, с. Старовинна народна, а також поетична назва морської затоки, бухти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лукомор'я — Затока (морська) Словник чужослів Павло Штепа
  4. лукомор'я — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. Словник синонімів української мови