1. Словник синонімів української мови

лукомор'я

ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р'Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках, омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу (затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор'я дуб зелений (переклад М. Терещенка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукомор'я — лукомо́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лукомор'я — -я, с. Старовинна народна, а також поетична назва морської затоки, бухти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лукомор'я — Затока (морська) Словник чужослів Павло Штепа
  4. лукомор'я — ЛУКОМО́Р'Я, я, с., заст. У Росії – народна й поетична назва морської затоки, бухти. І Коб'яка з лукомор'я Вихром молодецьким Він Святослав вихватив із залізних Полків половецьких (С. Руданський); Край лукомор'я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім (М. Словник української мови у 20 томах