лукуллівський

БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); — Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукуллівський — луку́ллівський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лукуллівський — ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ, а, е, книжн. Надзвичайно пишний, багатий, розкішний (про бенкет, обід і т. ін.). Як .. служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну чайну ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Л. Укр., III, 1952, 707). Словник української мови в 11 томах