лункоутворювач
ЛУНКОУТВО́РЮВАЧ, а, ч., с. г.
Знаряддя, за допомогою якого роблять лунки для сівби або саджання рослин.
При роботі лункоутворювача, який прикріплюється ззаду плуга при оранці, на поверхні ріллі утворюються лунки ромбоподібної форми (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)