лункування
ЛУНКУВА́ННЯ, я, с., с. г.
Обробіток ґрунту з метою підготовки лунок (перев. для сівби або садіння рослин).
Лункування на ріллі підвищувало її питому поверхню на 30 %, що приводило до втрати води через випаровування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)