лунути
ЛУ́НУТИ, ну, неш, недок., діал.
Умерти.
Щоб я лунув, коли неправду кажу! (Сл. Б. Грінченка);
– Чи ти бач, як наш прикажчик молиться, – за що ж то? Чи щоб пан скоріше лунув, чи ще щоб пожив (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ЛУ́НУТИ, ну, неш, недок., діал.
Умерти.
Щоб я лунув, коли неправду кажу! (Сл. Б. Грінченка);
– Чи ти бач, як наш прикажчик молиться, – за що ж то? Чи щоб пан скоріше лунув, чи ще щоб пожив (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)