лупатий

ЛУПА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що вирячкува́тий.

Гриць понурився та й слуха, Ще й заплющиться хотів, Коли баче [бачить] – повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Я. Щоголів);

Загуде в негоду вітер у димарі, завітає в гості лупатий сич, і буде в їх [хатах] моторошно й сумно (С. Васильченко);

Він пильно обвів їх [подорожніх] лупатими очима, які прокручувалися в орбітах, немов коліщатка (В. Шкляр);

* Образно. Підсунув [Трохименко] рукою польового бінокля, обережно протер йому лупаті очі і, в сотий раз, може, оглянув лінію кордону (Г. Косинка);

Ось вона – по-дитячому втелющилась у Василеві лупаті рогові окуляри й зараз же досить скоромно посміхається до Вадима, потім боязко зиркнула на апостола й знову пускає бісики в наш бік (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. лупатий — лупа́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лупатий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
3. лупатий — -а, -е, розм. Те саме, що вирячкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лупатий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.  Словник синонімів української мови
5. лупатий — ЛУПА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що вирячкува́тий. Скрізь [на малюнках] цар був .. з рудою борідкою і лупатими синіми очима (Смолич, II, 1958, 66); Гриць понурився та й слуха, Ще й заплющиться хотів, Коли баче — повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Щог.  Словник української мови в 11 томах
6. лупатий — Лупа́тий, -а, -е Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік. Ном. № 14203.  Словник української мови Грінченка