лускатися

ЛУ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

Те саме, що лу́скати 1, 2.

Кожний висмикнутий корінець лускався з тихим тріскотом, як електрична іскра з гребінця, коли його потерти сукниною (О. Донченко);

Що таке посуха, Сосна знала: це коли кора лускається і осипається, коли передчасно жовтіють і опадають голки (А. Михайленко);

* Образно. Не знаю, що то був за масаж, але ребра в мене лускались, як сірники, від Адаменкових рук (Ю. Яновський);

– Хочу трохи схуднути! – поважно пояснила я, лускаючись вiд солодощiв (І. Роздобудько);

// перен. Зазнавати повної невдачі, краху.

Банкрутство чергової фінустанови в сучасній Україні, де іноді лускається й по кілька банків за тиждень, не приверне жодної громадської уваги (з газ.).

Значення в інших словниках

1. лускатися — лу́скатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лускатися — -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що лускати 1), 2). || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лускатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. лускатися — ЛУ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що лу́скати 1, 2. Інколи буває в пресових цехах, що злитки дуже твердих спеціальних сталей..  Словник української мови в 11 томах
5. лускатися — Лускатися, -каюся, -єшся гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.  Словник української мови Грінченка