лускатися

ЛУ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що лу́скати 1, 2.

Інколи буває в пресових цехах, що злитки дуже твердих спеціальних сталей.. лускаються від одного дотику преса (Собко, Біле полум’я, 1952, 22);

Удар був так розрахований, що лускалася тільки шкаралупка [горіха], а зернятко нітрохи не псувалося (Ле, Міжгір’я, 1953, 410);

Бугор на шосе був пристріляний ще зранку. Час від часу тут і вночі методично лускалися розриви (Баш, Надія, 1960, 345);

//

перен. Терпіти повну невдачу, крах. За ніч [під час другої світової війни] сивіли державні діячі, лускались столітні банки (Рибак, Зброя.., 1943, 59).

Значення в інших словниках

1. лускатися — лу́скатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лускатися — -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що лускати 1), 2). || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лускатися — ЛУ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що лу́скати 1, 2. Кожний висмикнутий корінець лускався з тихим тріскотом, як електрична іскра з гребінця, коли його потерти сукниною (О.  Словник української мови у 20 томах
4. лускатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. лускатися — Лускатися, -каюся, -єшся гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.  Словник української мови Грінченка