льодовиковий
ЛЬОДОВИКО́ВИЙ, а, е.
Стос. до льодовика, часів утворення льодовиків.
Вподовж берега всюди громадились валуни, більші й менші, найдивовижніших форм – рештки льодовикової епохи (О. Гончар);
Палеоботаніки реконструювали палеокліматичні й палеогеографічні умови України, установили залежність змін складу рослинності від розвитку морських басейнів, гірських систем неогену, льодовикових процесів у плейстоцені (з наук. літ.);
// Утворений льодовиком.
Крижані та льодовикові печери – дивовижне чудо природи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)