льодовик

ЛЬОДОВИ́К, а́, ч.

Нагромадження великих мас льоду, що рухаються земною поверхнею в гірських і полярних районах; глетчер.

Лежать у полі вперті валуни На Молодечнині, в озернім краї; Супутник мій незаперечно знає, Що кинуті льодовиком вони (М. Рильський);

Був льодовиковий період, .. наш материк замерз, льоди з океану поповзли на рівнину стіною, і так льодовик, нищачи все живе, доповз до самої Африки (П. Загребельний);

Від тата вже новин нема сама знаєш скільки. Засів десь у льодовиках чи малярійних болотах (І. Карпа);

Вдалині подовжисті кряжі каміння й нагромадження валунів, занесених сюди зсувами льодовиків (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

△ (1) Ше́льфовий льодови́к – льодовик у межах материкової обмілини, який перебуває на плаву або частково спирається на дно.

Гренландські шельфові льодовики за 2007 рік зменшились на двадцять чотири квадратні милі (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. льодовик — льодови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. льодовик — ЛЬОДОВИК – ЛЬОДОВНЯ, ЛЬОДОВНИК Льодовик, -а. Скупчення великих мас льоду, що має властивість сповзати, на земній поверхні: гірський льодовик. Льодовня, -і, ор. -ею, льодовник, -а. Погріб з льодом; ящик або шафа з льодом.  Літературне слововживання
3. льодовик — (на суходолі) глетчер; (плавучий) АЙСБЕРГ.  Словник синонімів Караванського
4. льодовик — -а, ч. Скупчення великих мас льоду, що утворюється на земній поверхні і має властивість сповзати з верхніх рівнів на нижчі; глетчер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. льодовик — вел. маса льоду, що безперервно рухається під дією власної ваги; утворюється вище межі вічних снігів внаслідок поступового перетворення снігу в щільний лід; розрізняють континентальні (материкові), гірські...  Універсальний словник-енциклопедія
6. льодовик — ЛЬОДОВИ́К (скупчення на земній поверхні великих мас льоду, що рухається під впливом власної ваги), ГЛЕ́ТЧЕР геол. — Там за річкою Ілі вже тепло.. Місце дуже хороше, вздовж річки, що живиться від величезного льодовика на хребті Кунгея (З.  Словник синонімів української мови
7. льодовик — ЛЬОДОВИ́К, а́, ч. Скупчення великих мас льоду, що утворюється на земній поверхні і має властивість сповзати з верхніх рівнів на нижчі; глетчер. Під впливом тиску лід починає сповзати по схилах і утворює глетчер, або льодовик (Курс заг. геол.  Словник української мови в 11 томах