Словник української мови у 20 томах

льошка

ЛЬО́ШКА, и, ж.

Зменш. до льо́ха.

Нею [стежечкою] і вчив Роман льошку ходити, щоб не псувати грядки (К. Гриб);

Каже, може б ти, сестрице Ганько, ще й льошку мені вигодувала на розплід (Г. Тарасюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. льошка — льо́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. льошка — див. свиня  Словник синонімів Вусика
  3. льошка — -и, ж. Зменш. до льоха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. льошка — ЛЬО́ШКА, и, ж. Зменш. до льо́ха. [Кряж:] Цариця опоросилась.. Шістнадцять поросят привела. Чотири кабанчики, а то — льошки (Зар., Антеї, 1962, 265).  Словник української мови в 11 томах
  5. льошка — Льо́шка, -ки ж. ум. отъ льо́ха.  Словник української мови Грінченка