любовно

ЛЮБО́ВНО.

Присл. до любо́вний 1, 2.

– Таточку! – скрикнула Орися .. вбігаючи в хату. – Що, доню? – і Тригуб любовно глянув на свою одиначку (Б. Лепкий);

Я дійсно ще не бачив таких картин. Дійсно в ній панувала людина. Все, що відносилось до неї, було зроблено любовно, бездоганно! (В. Винниченко);

Сумовито й любовно дивився академік на свою дочку (М. Дашкієв);

Лі уважно глянув на хлопця, любовно обняв його за плечі (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. любовно — любо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. любовно — Присл. до любовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. любовно — ЛЮБО́ВНО. Присл. до любо́вний 1, 2. Примружив очі Давид і всміхнувся тепло, любовно (Головко, II, 1957, 186); Поцілувались навесні Під вашою вербою, — Та не любовно, зовсім ні, А так, як брат з сестрою (Воскр., З перцем!, 1957, 47); Маланка..  Словник української мови в 11 томах