людинолюбство

ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.

Любов до людини; гуманізм.

А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведності, що ми їх учинили були, а з Своєї милості (Біблія. Пер. І. Огієнка);

В глибокому погляді друга Іван Петрович побачив багато щирості, натхненного людинолюбства (І. Пільгук);

Румунія приймала їх [утікачів] з міркувань не стільки добросусідських, скільки з властивого їй великодушного римського людинолюбства (В. Кожелянко).

Значення в інших словниках

1. людинолюбство — людинолю́бство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. людинолюбство — -а, с., книжн. Любов до людини; гуманізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людинолюбство — ЛЮ́ДЯНІСТЬ (любов, чуйне ставлення до людини), ГУМА́ННІСТЬ, ГУМАНІ́ЗМ, ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО книжн., ЛЮДИНОЛЮ́БНІСТЬ рідше, ФІЛАНТРО́ПІЯ книжн. рідше. — Мистецтво скальпеля є вище мистецтво, і воно служить не лише гуманності, але й науці (Д.  Словник синонімів української мови
4. людинолюбство — ЛЮДИНОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн. Любов до людини; гуманізм. — Як вчителька я виховую дітей в дусі людинолюбства і патріотизму (Мельн., Коли кров.., 1960, 138).  Словник української мови в 11 томах