людинолюбний

ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн.

Сповнений любові до людини.

– Господи Боже наш, – покірно і щиро читала я за ним вечірню молитву, – ..Ти, як милостивий і людинолюбний, прости мені (В. Шкляр);

Вірую в Тебе, Боже, на Тебе уповаю, Тебе люблю над усе, люблю всією душею, всім серцем моїм, усіма силами. Люблю Тебе, тому що Ти нескінченно благий і людинолюбний (з рел.-церк. літ.);

// Стос. до людинолюбства.

Його [Жан-Жака Руссо] людинолюбна філософія мусить стати теорією революції (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. людинолюбний — людинолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. людинолюбний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. людинолюбний — -а, -е, книжн. Сповнений любові до людини. || Стос. до людинолюбства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. людинолюбний — ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О.  Словник синонімів української мови
5. людинолюбний — ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Сповнений любові до людини. Шевченко сіяв правду. Сіяв щедро все, що було в його великому людинолюбному серці (Рад. Укр., 9.ІІІ 1964, 2); // Стос. до людинолюбства.  Словник української мови в 11 томах