людиноненависництво

ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО, а, с., книжн.

Ненависть до людей; мізантропія.

Великий гнів і велика скорбота гнуть, нагинають непокірну сиву голову Євмена Дибенка, а в його наболілій душі клекочуть найстрашніші прокляття тим, у кого серце обросло диким м'ясом людиноненависництва (М. Стельмах);

Кожен творить сам собі регіонального божка, .. що веде до людиноненависництва, до заперечення сенсу буття (О. Бердник);

Тут [у Рязані на пленумі] якось тхне неприємно – людиноненависництвом (слова ксенофобія я тоді ще не знала) (М. Матіос).

Значення в інших словниках

1. людиноненависництво — людиноненави́сництво іменник середнього роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. людиноненависництво — -а, с., книжн. Ненависть до людей; мізантропія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людиноненависництво — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО книжн. (ненависть до людей), МІЗАНТРО́ПІЯ книжн. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). — Пор. відлю́дництво.  Словник синонімів української мови
4. людиноненависництво — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО, а, с., книжн. Ненависть до людей; мізантропія. Людиноненависництву і лжегуманізму сучасної буржуазної ідеології протистоїть справжній гуманізм ідеології комуністичної (Ком. Укр., 9, 1962, 35).  Словник української мови в 11 томах