людиноненависницький
ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦЬКИЙ, а, е, книжн.
Сповнений людиноненависництва; мізантропічний.
Та ось почалась Друга світова війна 1939 року. Над людством нависла страшна, як чума, загроза гітлерівського людиноненависницького фашизму (Б. Антоненко-Давидович);
Очевидно, Дмитрик ніколи не заходив так далеко, щоб попри погамовану неприязнь до Йосипа приписувати йому саме ці людиноненависницькі наміри (Е. Андієвська);
Коли я подеколи читаю україно- і людиноненависницькі епістоли, писані шулерськими руками, мені кортить, щоб моя мама прочитала нотацію таким “діячам” на тему міжнаціональної толерантності (М. Матіос).
Словник української мови (СУМ-20)