людиноподібний
ЛЮДИНОПОДІ́БНИЙ, а, е, антр.
Схожий на людину; який нагадує людину; антропоморфний.
Те, що він побачив [у люстрові], могло бути, без сумніву, тільки в жахливо кривому дзеркалі: звідти дивилась на нього безмежно змучена й волохата людиноподібна істота (І. Багряний);
Величезна маса живих людиноподібних істот 1941 року по народженні Христа не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних первнів (елементів): людську гідність і національну свідомість (У. Самчук);
В геологічних шарах, вік яких кілька мільйонів років, палеонтологи знаходять гігантську кількість скам'янілих людиноподібних істот з пробитими черепами (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)