людиська

ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл.

Збільш. до лю́ди 1.

Роблять людиська, як ті коні в кираті, довбають святу земленьку (І. Франко);

[Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Леся Українка);

– Поквапимося, – каже Єлисей. – Глянь, як через Плоське пруть людиська. Дійсно, через Плоське пруть людиська і все в напрямку парку (У. Самчук);

Самі люди винні, бо є серед них люди, а більше – людиська, гірше [гірші за] звіра лютого, [за] гада підступніше [підступніші] (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. людиська — люди́ська множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
2. людиська — -сьок, мн., зневажл. Збільш. до люди 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людиська — ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл. Збільш. до лю́ди 1. [Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Л. Укр., III, 1952, 266); — Раз таке діло — не силуй душі, сам вибивайся в люди. Але ж у люди, а не в людиська! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 205).  Словник української мови в 11 томах
4. людиська — Люди́ська и людища ув. отъ люде.  Словник української мови Грінченка