людиська
ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл.
Збільш. до лю́ди 1.
Роблять людиська, як ті коні в кираті, довбають святу земленьку (І. Франко);
[Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Леся Українка);
– Поквапимося, – каже Єлисей. – Глянь, як через Плоське пруть людиська. Дійсно, через Плоське пруть людиська і все в напрямку парку (У. Самчук);
Самі люди винні, бо є серед них люди, а більше – людиська, гірше [гірші за] звіра лютого, [за] гада підступніше [підступніші] (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людиська — люди́ська множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- людиська — -сьок, мн., зневажл. Збільш. до люди 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- людиська — ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл. Збільш. до лю́ди 1. [Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Л. Укр., III, 1952, 266); — Раз таке діло — не силуй душі, сам вибивайся в люди. Але ж у люди, а не в людиська! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 205). Словник української мови в 11 томах
- людиська — Люди́ська и людища ув. отъ люде. Словник української мови Грінченка