людиська
ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл. Збільш. до лю́ди 1.
[Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Л. Укр., III, 1952, 266);
— Раз таке діло — не силуй душі, сам вибивайся в люди. Але ж у люди, а не в людиська! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людиська — люди́ська множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- людиська — -сьок, мн., зневажл. Збільш. до люди 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- людиська — ЛЮДИ́СЬКА, сьок, мн., зневажл. Збільш. до лю́ди 1. Роблять людиська, як ті коні в кираті, довбають святу земленьку (І. Франко); [Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! (Леся Українка); – Поквапимося, – каже Єлисей. Словник української мови у 20 томах
- людиська — Люди́ська и людища ув. отъ люде. Словник української мови Грінченка