людожерний
ЛЮДОЖЕ́РНИЙ, а, е.
Те саме, що людоже́рський.
О. Телесницький уже бігав по класі, розмахуючи кровавою паличкою, і шукав нової жертви для свойого людожерного гумору (І. Франко);
Може, весь світ тільки й тримається на тих запльованих і занедбаних зернах добра, які даються кожному при народженні, хоча на численних життєвих роздоріжжях людина (з лінощів чи під тиском людожерних обставин ..), .. заганяє ці крихти світла до найбагнистіших, найнепрохідніших закамарків свого єства (Е. Андієвська);
Подані далі разючі факти з російських документальних джерел незаперечно свідчать про злочинну роль як Жукова, так і всієї людожерної імперської комуністичної системи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)