людожерство
ЛЮДОЖЕ́РСТВО, а, е.
Те саме, що людої́дство.
Вимирали [1933 р.] цілі села на родючих чорноземах, коли доходило до трупоїдства, а подекуди й до людожерства (Б. Антоненко-Давидович);
– Білого Чаклуна посадили. Так, посадили. Довічно. За зґвалтування та людожерство (А. Кокотюха);
Загін зібрав .. беззаперечні докази вбивства й людожерства; останки трупів поховали, віддавши жертвам належну шану (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
Словник української мови (СУМ-20)