людоїдство
ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с.
Споживання людського м'яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку.
На просторах довкола верхів'я Оки жили дикі люди-антропофаги, які основним джерелом свого існування мали людоїдство (В. Кожелянко);
// Уживання людського м'яса під час великого голоду.
[Дід з ціпком:] От до чого призвело більшовицькеє движеніє! Людоїдство повелося!.. Ну, що тепер скажеш, товаришу ревком? (М. Куліш);
На Україні поширюється голод. На вулицях міст трупи померлих від голоду, доведені до розпачу і безнадії селяни масово тікають із сіл, частішають випадки людоїдства і самогубства (М. Хвильовий);
Так тривало страшних півтижня, голод у перському війську скосив багатьох людей, у стані почалося людоїдство (І. Білик);
* Образно. Хіба атомні бомби не людоїдство? (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)