людоїдський
ЛЮДОЇ́ДСЬКИЙ, а, е.
Такий, як у людоїда, власт. людоїдові.
За нами мчить зле – лютая погоня, якась орда велика, незчисленна, вона гукає, гоготить, регоче злорадним сміхом, людоїдським (Леся Українка);
Він та ще якийсь його помічник з людоїдським виразом на лиці розпилювали ящик, в якому лежала миловидна дівчина (О. Бердник);
Хто не з нами – той проти нас, і за таких людоїдських переконань цілком природний патріотизм баронеси, яка бажає добра своїй землі й своєму народові (Є. Гуцало);
Друга світова була для України особливо страшною ще й через те, що наш народ не мав власної держави. Фашистські ідеологи з людоїдською прямотою заявляли: українці – раби німецьких колоністів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)