люкс
ЛЮКС¹, а, ч., фіз.
Одиниця освітленості, створювана світловим потоком 1 лм, рівномірно розподіленим по поверхні площею 1 м².
Мінімальною нормою освітлення місць для читання є 75 люксів (з навч. літ.).
ЛЮКС², а, ч.
1. невідм., розм. Позначення чого-небудь надзвичайно розкішного, вигідного, доброякісного.
Раптом до покою влетіла пухкенька Рома, дівчина Анатолія Палича: – Все люкс! Я все влаштувала! (Ю. Винничук);
– Може б то коханця собі знайти? – спитала я пенсіонерку перед під'їздом. .. – А що, ідейка – люкс! – і я одразу підстрибом звернула наліво (І. Карпа).
2. Найменування готельних номерів купе, кают підвищеної комфортності, а також товарів високого ґатунку.
Кімнати наші поруч були: вона сама жила, в люксі, а я – удвох з товаришем (В. Дрозд);
Першу ніч ми провели у готельному люксі, що його заздалегідь винайняв мій тепер уже тесть (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)