люстерко

ЛЮСТЕ́РКО, а, с., розм.

Дзеркальце (у 1 знач.).

Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (з народної пісні);

Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (С. Васильченко);

Кожен користався Дніпром по-своєму .. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. люстерко — люсте́рко іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. люстерко — див. дзеркало  Словник синонімів Вусика
3. люстерко — -а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. люстерко — люсте́рко дзеркальце (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. люстерко — ЛЮСТЕ́РКО, а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Вас.  Словник української мови в 11 томах
6. люстерко — Люстерко, люстеречко, -ка с. ум. отъ люстро.  Словник української мови Грінченка