люстерко
ЛЮСТЕ́РКО, а, с., розм.
Дзеркальце (у 1 знач.).
Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (з народної пісні);
Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (С. Васильченко);
Кожен користався Дніпром по-своєму .. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люстерко — люсте́рко іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- люстерко — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
- люстерко — -а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- люстерко — люсте́рко дзеркальце (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- люстерко — ЛЮСТЕ́РКО, а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Вас. Словник української мови в 11 томах
- люстерко — Люстерко, люстеречко, -ка с. ум. отъ люстро. Словник української мови Грінченка