люстерко

люсте́рко

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстерко — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
  2. люстерко — -а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люстерко — ЛЮСТЕ́РКО, а, с., розм. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (з народної пісні); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (С. Васильченко); Кожен користався Дніпром по-своєму .. Словник української мови у 20 томах
  4. люстерко — люсте́рко дзеркальце (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. люстерко — ЛЮСТЕ́РКО, а, с., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. люстерко — Люстерко, люстеречко, -ка с. ум. отъ люстро. Словник української мови Грінченка