1. Орфографічний словник української мови

люстерце

люсте́рце

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстерце — -я, с., діал. Пестл. до люстерко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люстерце — ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., розм. Пестл. до люсте́рко. Нехай себе в собі полює І ставить сам собі свічу, Хай посміхається в люстерце, Де відбивається вода... (П. Гірник); * У порівн. На воді, біля корчів, як у люстерці, відбився шматок блакитного простору (М. Словник української мови у 20 томах
  3. люстерце — ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., діал. Пестл. до люсте́рко. Словник української мови в 11 томах