люстерце

ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., діал. Пестл. до люсте́рко.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстерце — люсте́рце іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. люстерце — -я, с., діал. Пестл. до люстерко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люстерце — ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., розм. Пестл. до люсте́рко. Нехай себе в собі полює І ставить сам собі свічу, Хай посміхається в люстерце, Де відбивається вода... (П. Гірник); * У порівн. На воді, біля корчів, як у люстерці, відбився шматок блакитного простору (М. Словник української мови у 20 томах