люстерце
лю́стерце
-я, с., діал.
Пестл. до люстерко.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люстерце — люсте́рце іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- люстерце — ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., розм. Пестл. до люсте́рко. Нехай себе в собі полює І ставить сам собі свічу, Хай посміхається в люстерце, Де відбивається вода... (П. Гірник); * У порівн. На воді, біля корчів, як у люстерці, відбився шматок блакитного простору (М. Словник української мови у 20 томах
- люстерце — ЛЮСТЕ́РЦЕ, я, с., діал. Пестл. до люсте́рко. Словник української мови в 11 томах