люстровий
ЛЮСТРО́ВИЙ, а, е, заст.
Люстриновий.
Взяла очіпок грезетовий, І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (І. Котляревський).
ЛЮ́СТРОВИЙ, а, е.
Прикм. до лю́стра.
Коло вікна в кутку він поставив американське бюро брунатного дерева, проти дверей при стіні люстрову шафу на одежу, проти вікон – канапу, оббиту темно-червоною тканиною (В. Підмогильний);
// Підвісний (про лампу).
При використанні люстрових ламп треба робити над ними захисні козирки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)