Словник української мови у 20 томах

люцерник

ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч.

Поле, засіяне, поросле люцерною.

При кожній фермі виділено запільний клин – люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. люцерник — люце́рник іменник чоловічого роду поле, засіяне, поросле люцерною  Орфографічний словник української мови
  2. люцерник — -а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люцерник — ЛЮЦЕ́РНИК, а, ч. Поле, засіяне, поросле люцерною. При кожній фермі в колгоспах району виділено запільний клин — люцерник для підгодівлі молодняка свіжою зеленою масою багаторічних трав (Хлібороб Укр., 12, 1964, 7).  Словник української мови в 11 томах