лядка
ЛЯ́ДКА, и, ж.
Зменш. до ля́да.
Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок);
* У порівн. Вікна якісь чудні: на п'ять шибок – чотири внизу, а вгорі тільки одна, .. ще й одчиняється знизу догори неначе лядка (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)